ім. І.Сікорського
ФМФ

Історія кафедри

Кафедру вищої математики було засновано в 1898 році в числі перших в КПІ. Протягом більше 100 років вона неодноразово ділилась на кілька кафедр, які згодом об’єднувались, а потім знову ділились… Для керівництва вперше створеною кафедрою було запрошено члена-кореспондента Петербурзької Академії наук, заслуженого проф. В.П. Єрмакова. Вчений зі світовим ім’ям, він збагатив науку оригінальними дослідженнями у галузі рядів, варіаційного числення, математичного аналізу і теоретичної механіки.
Співробітниками В.П. Єрмакова були Б.Я. Букреєв, І.І. Белянкін, І.І. Панфілов, Г.В. Пфейфер (згодом з 1929р. – академік АН УРСР), М.П. Кравчук, Н.А. Столяров, С.П. Шейнберг, А.П. Коробов, К.Ф. Абрамовский, Б.М. Делоне (з 1929р. член-кор. АН СРСР) та інші.

З 1922р. по 1930р. колективом математиків керував проф. Б.Я. Букреєв – доктор фіз.-мат. наук. Основні його праці стосуються теорії функцій аналізу та геометрії, зокрема – неевклідової.

У 1930р. КПІ був розділений на три галузевих інститути: енергетичний, машинобудівний та хіміко-технологічний.

У 1934р. всі три вузи були об’єднані в єдиний індустріальний інститут. Кафедру вищої математики очолив академік АН УРСР М.П. Кравчук, який відіграв велику роль у розвитку математики. Він є автором наукових досліджень з алгебри, математичного аналізу, диференціального та інтегрального числень. Його праці широко відомі за кордоном. В 1938р. він був заарештований, в березні 1942р. – репресований, в 1956р. посмертно реабілітований.

З 1938р. по 1941р. кафедрою вищої математики керував член-кор. АН УРСР Ю.Д. Соколов, доктор фіз.-мат. наук. Основні його праці стосуються створення та розвитку нових ефективних наближених методів розв’язку різних класів диференціальних та інтегральних рівнянь.

Під час Другої світової війни КПІ було евакуйовано в Ташкент і об’єднано з Середньоазіатським індустріальним інститутом. Восени 1944р. КПІ повернувся у Київ. Кафедру вищої математики очолив проф. О.С. Смогоржевський – організатор та керівник досить численного математичного семінару, який виник у другій половині сорокових років і проіснував понад 20 років. Тема семінару – неевклідові геометрії з акцентом на геометричних побудовах.

У 1951р. кафедру було розділено на кафедру вищої математики (завідувач – проф. В.А. Зморович) та кафедру математичної фізики (завідувач – проф. О.С. Смогоржевський). Проф. В.А. Зморович – організатор та керівник семінару з теорії однолистих теоретичних функцій комплексної зміної, а також теорії нескінченних рядів та нерівностей. Цей семінар функціонував з 1951 по 1987рр.; математичний семінар з проблем функціонального аналізу та його застосувань очолював проф. Ю.Л. Далецький, академік НАН України.

З 1967р. кафедрою керував проф. Ш.Г. Горделадзе, а після його смерті (1973р.) – проф. Л.О. Дундученко.

З 1973р. обидві кафедри були об’єднані в одну – кафедру вищої математики. З частин її складу було утворено кафедру обчислювальної математики та програмування.

З 1976р. по 1986р. кафедрою вищої математики керував проф. Ф.П. Яремчук. В 1982р. кафедру було розділено на три кафедри. Кафедрою вищої математики №1 з 1982р. по 1986р. керував Ф.П. Яремчук – проф., канд. фіз.-мат. наук, член Науково-методичної комісії з математики при Мінвузі України (1959-1969), заступник голови цієї комісії (1969-1988), член Методичної ради з математики при бувшому Мінвузі СРСР (1973-1979), автор понад 120 наукових та науково-методичних робіт (в т.ч. 17 книг), учасник багатьох республіканських та союзних симпозиумів, семінарів, нарад тощо. Коло його наукових інтересів – крайові задачі диференціальних рівнянь, математична теорія фільтрацій, методика викладання математики в середній та вищій школах.

Проф. Ф.П. Яремчук – учасник бойових дій ВВВ, нагороджений багатьма медалями та орденами, знаками – «Відмінник народної освіти УРСР», «За отличные успехи в работе высшей школы» – та грамотами Мінвузу України.

З 1986р. по 2012р. кафедрою керує доктор фіз.-мат. наук, професор В.В. Булдигін – викладач курсів математичного аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, теорії ймовірностей та математичної статистики, теорії випадкових процесів. Підготував 13 кандидатів та 3 докторів фіз.-мат. наук.

Основні наукові роботи В.В. Булдигіна відносяться до теорії ймовірностей, математичної статистики та теорії випадкових процесів. Наукові дослідження підсумовано в монографіях «Сходимость случайных элементов в топологических пространствах», «Неравенство Брунна-Минковского и его приложения» (сумісно з А.Б. Харазішвілі), «Функциональные методы в задачах суммирования случайных величин» та «Asymptotic Behavior Linearly Transformed Sums of Random Variables» (сумісно з С.О. Солнцевим), «Метрические характеристики случайных величин и процессов» (сумісно з Ю.В. Козаченко) та в 150 статтях. Виступав з доповідями на наукових конференціях та наукових семінарах в Москві, Санкт-Петербурзі, Вірменії, Грузії, Литві, Узбекистані, Іспанії, Польщі, Німеччині, Швеції. Читав лекції в науковому центрі ім. С. Банаха (Варшава). В 1997 році як професор-степендіат ДААД працював в університетах Берліну. Науково-педагогічну діяльність В.В. Булдигіна відзначено медаллю «За лучшую научную студенческую работу», почесним знаком «Відмінник народної освіти», премією КПІ, грантом «Соросівський професор».

З 2012р. кафедрою керує доктор фіз.-мат. наук, професор О.І. Клесов.